Україна є державою з аномально високим рівнем зарегульовання річкового стоку, у тому числі шести великих водосховищ на Дніпрі та понад 28,5 тис. ставків на середніх та малих річках. Саме тому до 80% загальної довжини річкових русел втратили дренуючу здатність з наступним підпорним впливом на водоносний горизонт (від 2–7 до 8–10 м). Крім того, водопровідно-каналізаційні і теплоенергетичні мережі міст та селищ втрачають до 45–50% загального обсягу води, що є зростаючим додатковим просторово-часовим чинником підтоплення промислово-міських агломерацій. Техногенне підтоплення міст та селищ у межах своєї дії активізує прояви зсувів, карсту, просадкові деформації та інші небезпечні геологічні процеси. В цих умовах використання ГІС-технологій є ефективним методом удосконалення оцінок та прогнозів формування інженерно-геологічних ризиків у межах міст та селищ.

Повний текст

1. Рудько Г. І. Техногенно-екологічна безпека геологічного середовища (наукові та методологічні основи). — Львів: Видав. центр ЛН У імені Івана Франка, 2001. — 359 с.
2. Трофимчук О. М., Яковлєв Є. О., Закорчевна Н. Б., Госк Е. Регіональне підтоплення міст та селищ України як фактор її національної безпеки // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. — К.: 2003. — №6. — С. 12–23.
3. Яцик А. В. Екологічна безпека в Україні. — К.: Генеза, 2001. — 214 с.
4. Бондарик Г. К. Общая теория инженерной (физической) геологии. — М:. Недра, 1981. — 252 с.
5. Шестопалов В. М., Трофимчук А. Н., Лущик А. В., Яковлев Е. А. Эколого-геодинамические аспекты влияния регионального подъема уровня грунтовых вод и подтопления земель Украины на снижение инженерно-сейсмогеологической безопасности жилищных и промышленных объектов // Тр. Междунар. науч. конф. — М.: Изд-во МГУ, 2006. — С. 142–144.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.02 №160 «Про затвердження Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення території в містах і селищах України».
7. Сляднев В. А. Риск изменения эколого-геологических условий при реструктуризации горнопромышленных районов Донбасса // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. — 2007. — №2. — С. 12–15.
8. Дзекцер Е. С. Геологическая опасность и риск // Инж. Геология. — 1992. — №6 — С. 3–10.
9. Трофимов В. Т., Королев В. А. Инженерная геология массивов лесовых пород. М.: Изд-во МГУ, 2004. — 139 с.
10. Коржнев М. М., Шеляг-Сосонко Ю. Р., Яковлєв Є. О. Природно-ресурсний чинник у виборі вектора розвитку України // Стратегічна панорама. — К.: 2006. — №3. — С. 27–34.