RU
EN
UA

Збірник наукових праць
Інституту геологічних наук
НАН України

Про цього автора

Ю.В. Садовий

Державне підприємство «Науково-дослідний інститут галургії», Калуш

Ю.Ю. Садовий

Інститут геологічних наук НАН України, Київ

Полігаліт в міоценових галогенних формаціях Передкарпатського прогину
Ю.В. Садовий, Ю.Ю. Садовий
Анотація

Розглянуто головні особливості поширення полі галіту та літологічні різновиди полігалітової породи у галогенних формаціях Передкарпатського прогину:
у вигляді розсіяної домішки в багатьох виявлених тут типах порід та окремих включень у них. За даними вивчення шліфів під мікроскопом полігаліт переважно пелітоморфний і частково перекристалізований в мікрозернистий, сплутано-волокнистий, голчастий, лускуватий, переплутано-лускуватий, місцями утворює радіально-променисті агрегати;
у формі прошарків (більш характерно). Можна виділити три літологічних різновиди. Один — глиниста полігалітова порода, шари якої потужністю до 10 см залягає безпосередньо в продуктивному пласті. Другий — червона полігалітова порода, шари та пачки якої трапляються в місцях вклинювання калійних пластів. Третій різновид — шари невитримані за потужністю (від перших сантиметрів до 30 см), які залягають поза межами продуктивного пласта, поблизу його підошви та покрівлі у вміщуючій породі, якою є соленосна брекчія.

Розглянуто різні точки зору на походження полігалітових утворень, проявлених як у розсіяному вигляді, так і в формі прошарків. Спираючись на вже існуючі дані та результати власних досліджень, зроблено висновки, що основна маса полігаліту відкладалась на постседиментаційному етапі розвитку відкладів. У процесі інтенсивного динамічного впливу відбувалися перерозподіл речовини (відтискання солі з одних ділянок структур в інші), неодноразова перекристалізація соляних мінералів, утворення мінералізованих флюїдів за рахунок вивільнення кристалізаційної води.

Ключові слова
полігаліт; літологічні різновиди полігалітової породи; генезис полігаліту
Повний текст
Посилання
  1. Вуйтович А. Полігаліт Передкарпаття: абсолютний вік та умови утворення // Вуйтович А., Гринів С. / Мінерал. зб. 2001. — №51. — Вип. 1. — С. 96–103.
  2. Гринив С. П. Условия образования ангидрит-полигалитовых слоев калиеносных отложений Прикарпатья // Гринив С. П. / Условия образования месторождений калийных солей. — Новосибирск, 1990. — С. 181–189.
  3. Коринь С. С. Строение пласта «ЛК верхний» на участке Восточная Голынь Калуш-Голынского месторождения // Коринь С. С. / Геологическое строение провинций горючих ископаемых Украины. — Киев: Наук. думка, 1978. — С. 116–120.
  4. Коринь С. С. Определение структурного положення и корреляции пластов Калуш-Голынского месторождения с помощью маркирующей пачки полигалит-галитовых пород // Коринь С. С., Мосора Т. М. / Осадочные породы и руды. — Киев: Наук. думка, 1978. — С. 172–177.
  5. Коробцова М. С. Полигалит из Прикарпатских соляных месторождений // Коробцова М. С. / Минер. сб. Львов. геол. о-ва. — №7. — 1953. — С. 233–246.
  6. Лобанова В. В. Вопросы петрографии калийных залежей Восточного Предкарпатья // Лобанова В. В. / Материалы изучения районов современного и ископаемого соленакопления. Госхимиздат. — Л.: 1956. — С. 164–215. (Тр. ВНИИГ; Вып.32).
  7. Ходькова С. В. О взаимосвязи полигалита с сильвином в сильвинитах Хотинского поля Калушского месторождения // Ходькова С.В. / Материалы по геологии районов соленакопления. — М.: Недра, 1964. — С. 165–169. (Тр. ВНИИГ; Вып.45).
  8. Хрущов Д. П. Определение абсолютного возраста пород и минералов соленосных формацый // Хрущов Д. П., Зайдис Б. Б. / Осадочные породы и руды. — Киев: Наук. думка, 1978. — С. 221–228.
  9. Яржемский Я. Я. Калийные и калиеносные галогенные породы // Я. Я. Яржемский — Новосибирск 1967. — 134 с.
  10. Яржемский Я. Я. К вопросу генезиса полигалита в калийных месторождениях // Яржемский Я. Я. / Тр. ВНИИГ, 1954. — Вып. 39. — С. 223–260.
  11. Schaller W. and Henderson E. Mineralogy of drill cores from Potash Field of New Mexico and Texas // Schaller W. and Henderson E. — Washington, 1932.
  12. Vant-Hoff J. H. Zur bildung der Ozeaniscne Salzablager // J. H. Vant-Hoff. — I — Braunschweig 1909; рус. перев. под. ред. А. В. Николаева, ОНТИ, 1935.