Дана робота присвячена оцінці перспектив нафтогазоносності верхньотульського теригенно-доманікоїдно-глинистого комплексу Дніпровсько-донецької западини (ДДЗ) та ролі седиментаційно-палеогеоморфологічних критеріїв у прогнозі їх нафтогазоносності. У якості об’єкта досліджень було обрано відклади продуктивного горизонту (ПУ) В-21 в межах найбільш перспективної, на наш погляд, центральної частини ДДЗ — території Срібненської депресії та її обрамлення. Відмінна геолого-геофізична вивченість цього теригенного комплексу на даній території (велика кількість пошукових та параметричних свердловин, що його розкрили) дозволила зробити висновки про закономірності утворення пасток за участю його відкладів.

За наявними зразками кернового матеріалу було проаналізовано літологію алевропіщаних відкладів та глинистих порід, що їх вміщують. У літологічному складі ПГ В-21 представлений переважно темноколірними флішоїдними глинистими відкладами депресійного виду. Пісковики ПГ В-21 кварцові сірі, світло-сірі, різнозернисті, текстури масивні або з різноманітною шаруватістю (коса, косохвиляста, мульдовидна, градаційна переривчасто-горизонтально-шарувата, косошаруваті). За розмірами уламкового матеріалу переважають дрібнозернисті пісковики. Цементом слугує дрібно- і крупнолускуватий моноклінний каолініт, присутні домішки деградованих гідрослюд, рідше карбонатів — кальциту, анкериту, сидериту. Зроблено висновки про їх генезис який, вочевидь, пов'язаний з річковими виносами піщаного матеріалу в депресійний басейн застійного типу та його подальшим рознесенням і перевідкладенням підводно-дельтовими, турбідитними, контурними течіями.

Побудовані на основі каротажних даних літолого-фаціальні палеогеологічні профілі розкривають закономірності розподілу у вертикальному розрізі алевропіщаних тіл. Вони займають підпорядковане положення, утворюючи пласти, лінзи, барові форми потужністю від 5 до 20 м та перемежовуються прошарками аргілітів і вапняків. За даними каротажу на основі картування інформативних седиментологічних параметрів визначені просторові закономірності розподілу алевропіщаних порід ПГ В-21. Піскуватість розрізів ПГ В-21 завдячуючи вищезазначеним генетичним та палеогеоморфологічним особливостям (закладення цих відкладів та послідуючий їх частковий розмив в передалексинський час) характеризується дуже нерівномірним розподілом. Водночас, на прикладах відомих родовищ проаналізовано седиментаційно-палеогеоморфологічні передумови формування покладів нафти і газу в цих теригенних відкладах та виділено сприятливі для утворення пасток вуглеводнів ділянки.

Повний текст

1. Лукин А. Е. Литогеодинамические факторы нефтегазонакопления в авлакогенных бассейнах / А. Е. Лукин. — Киев: Наукова думка, 1997. — 225 с.
2. О строении карбона Днепровско-Донецкого авлакогена / Лукин А. Е., Резников А. И., Кривошеев В. Т. [та ін.] // Доклади АН СССР. — 1980. — Т. 251, №1. — С. 176–179..
3. Вивчення тріщинуватості як фактора формування колекторів продуктивних горизонтів ХІІ а мікрофауністичного горизонту центральної частини ДДЗ: Звіт про науково-дослідну роботу. / Лукін О. Ю., Ларін С. Б., Пригаріна Т. П. [та ін.] — Чернігів, 2002. — 295 с.
4. Проблема фациальной диагностики нефтегазоперспективных песчаных тел и пути ее решения / Лукин А. Е., Коржнев П. М., Науменко А. Д. [та ін.] // Геологічний журнал — 2012. — №3. — С. 7–21.
5. Лукин А. Е. Нефтегазоносные структуры, связанные с узловыми песчаными телами / Лукин А. Е., Кривошеев В. Т., Ларченков А. Я. // Советская геология. — 1987. — №10. — С. 39–45.