RU
EN
UA

Збірник наукових праць
Інституту геологічних наук
НАН України

Про цього автора

Г.С. Компанець, М.С. Ковальчук, Л.І. Константиненко, О.Ю. Шестаков, Л.А. Фігура

Інститут геологічних наук НАН України, Київ

Міденосність верхньоюрської червоноколірно-теригенної субформації Придобруджинського прогину
Г.С. Компанець, М.С. Ковальчук, Л.І. Константиненко, О.Ю. Шестаков, Л.А. Фігура
Анотація

Придобруджинський прогин вважали регіоном нез’ясованих щодо міді перспектив. Вперше проведено детальні літолого-геохімічні дослідження верхньоюрської червоноколірно-теригенної субформації Придобруджинського прогину за типами порід з урахуванням фізико-хімічних умов середовища їх формування і процесів оглеєння порід. Основну увагу було зосереджено на дослідженні міденосного потенціалу субформації. Встановлено, що фізико-хімічні умови формування відкладів цієї субформації не сприяли концентрації міді в сульфідній формі. Мідь в утвореннях субформації знаходиться в розсіяному стані і рівномірно розповсюджена по всій товщі. При цьому фізико-хімічні умови формування цих утворень, а також їх оглеєння суттєво не вплинули на перерозподіл і накопичення міді в них.

На підставі проведених досліджень установлено, що загальний міденосний потенціал верхньоюрської лагунної червоноколірно-теригенної субформації зіставляється з таким нижньодевонської континентальної червоноколірно-теригенної формації Волино-Поділля та неогенової морської червоноколірно-теригенної субформації Передкарпатського прогину, які є перспективними з точки зору загальної оцінки потенціалу міденосності червоноколірних формаційних одиниць України. Проведені дослідження дозволили віднести верхньоюрську лагунну червоноколірно-теригенну субформацію до міденосних формаційних одиниць України.

Ключові слова
Придобруджинський прогин; мідь; чадир-лунгська світа; червоноколірно-теригенна субформація; верхньоюрські відклади
Повний текст
Посилання
  1. Алексеенко В. А. Геохимические методы поисков месторождений полезных ископаемых / В. А. Алексеенко, Г. В. Войткевич. — М.: Недра, 1979. — 311 с.
  2. Боровиков Л. И. Корреляционный анализ закономерностей распространения малых элементов для решения вопросов седиментогенеза / Л. И. Боровиков, Ю. К. Бурков // Генезис и классификация осадочных пород: Междунар. геол. конгр., 23-я сес.: Докл. сов. геологов. Пробл. 8. — М.: Наука, 1968. — С. 128–135.
  3. Каждан А. Б. Математическое моделирование в геологии и разведке полезных ископаемых / А. Б. Каждан, О. И. Гуськов, А. А. Шиманский. — М.: Недра, 1979. — 168 с.
  4. Перельман А. И. Геохимия эпигенетических процессов / А. И. Перельман. — М.: Недра, 1965. — 272 с.
  5. Хрущов Д. П. Парагенез галогенных и красноцветных формаций осадочных бассейнов Украины / Д. П. Хрущов, Г. С. Компанец, В. Г. Тюремина // Эволюция карбонатонакопления в истории Земли. — 1988. — №1. — С. 239–258.
  6. Kompanets G. S. Clay minerals of the upper Jurassic redcolored-terrigenous subformation of the Dobrudja foredeep / G. S. Kompanets, I. S. Dziuba // Геол. журн. — 1998. — №1–2. — С. 36–42.
  7. Turekian Karl K. Distribution of the Elements in Some Major Units o the Earth’s Crust / Karl K. Turekian, Karl Hans Wedepohl // The Geological Society of America Bulletin. — 1961. — Volume 72. — February. — №2. — С. 175–191.